Соловейко

CОЛОВЕЙКО.

СОЛОВЕЙКО.

Як же гарно ти співаєш,

Сонце вранці зустрічаєш –

Цілу ніч не спочиваєш,

Бога, Господа вітаєш.

Бо Один Він гідний слави –

Цар наш миру і держави.

Спів твій, пташко, cолов’їний,

Ніби, мова України!

БОЖИЙ ДАР.

Молочко несе корівка

З пасовиська для Андрійка.

Квіти, трави там збирала

Й вітаміни готувала.

Молочко тепленьке вранці

Хай Андрійко п’є по шклянці –

Буде швидко підростати,

Сили й розум  набирати.

То Господь послав те з неба,

Що для росту всім нам треба.

ВІНОЧОК.

Я волошечки збираю,

У віночок їх вплітаю

Й пісню жайворонка, й щебет;

А в волошках – синє небо.

Я віночок одягаю

І тобі, Ісус, співаю:

Алілуя, мій Спаситель –

Бог Творець і Викупитель.

ГАЛИНКА.

У маленької Галинки

Оченятка – намистинки,

Зубки білі, як перлини,

Ну, а губки – дві малини,

Дві косички із стрічками -

Йшла шукати в поле маму.

Дуже швидко з стежки збилась

І у травах заблудилась.

Та Господь узяв за руку,

Страх відкинув геть і муку,

Пригорнув її до Себе:

- Більше плакати не треба,

А без мами і без тата

Не ходіть самі гуляти!

ШЛЯХ ДО БОГА.

Свинка  Хрося – замазура

Й нині вмитися забула.

Любить бруд – своє болото,

Там  усі її турботи.

- Ти не будь, як свинка Хрося!

Наш Господь нас кличе, просить:

«Всі прийдіть до Мене, діти,

Щоб сміятись і радіти,

Жити в радості й любові.

Шлях до Мене – в Моїм Слові!»

Я!

Я! Лиш я – завжди в усьому!

Шана, честь мені одному!

Я все вмію! Я все знаю!

Я усіх перемагаю!

Хто побореться зі мною,          

Враз той вмиється сльозою!                  

Не гордись, не величайся,      

До Ісуса придивляйся!              

Він Один лише високий –

На гордість і наш спокій.

Все, що горде і що пишне,

Перед Богом гидке, лишнє!

Він противиться такому,

Не візьме до Свого дому!  

ВІНОЧОК.

Я волошечки збираю,

У віночок їх вплітаю

Й пісню жайворонка, й щебет,

А в волошках – синє небо.

Наша радість і наш спокій!       

Я віночок одягаю

І тобі, Ісус, співаю:

Алілуя, мій Спаситель -

БогТворець і Викупитель!

ДОБРА НАСТАНОВА.

Ой, котуню мій любенький,

 Вчись і ти, мій дорогенький,

 І читати, і писати –             

Досить вже байдикувати!

 Бо не любить Бог лінивих,

Ще й до того вередливих

НА ВСЕ Є ЧАСИ.

Мій любий синочку,

До Бога іди.

Хай держиться серце

Слів Божих завжди.

Він дасть тобі розум.

Ти й мудрість проси.

Прийде не одразу –

На все є часи.

ПАМ’ТКА.

Від  гріха тікай далеко –

З ним у пеклі страшна спека!

Там вогонь, горить смола,

Вороття назад нема!

ХОЧУ СОБАКУ!

- Ні! Не хочу чути й знати!

Я собаку хочу мати!

Хочу мати! Хочу мати!

Бо я хочу, хочу мати!

Перестаньте умовляти!

Не ставав Петрусь кричати.

От  щеня йому й купили.

І так, - крики зупинили.

Та недовго був щасливий

Цей Петрусь наш вередливий.

Він  побавився - тай кинув.

Плаче песик, як дитина.

- Мої,  дітки  любі,  милі,

Не любіть одної хвилі.

Так любіть, як Бог нас любить:

Береже всіх нас, голубить,

Напуває, всіх годує

І молитву нашу чує.

То ж усі любімо  Бога

І любім один одного!

ВАСЯ.

Вчиться Вася в першім класі.

День народження у Васі.

Мама поралась всю днину,

Готувалась до гостини.

Щось пекла і щось варила,

Щоби Васі догодила.

Час прийшов приймати в гості.

Вася сів, як на помості,

І почав все куштувати.

- Що ж ти, Васю? Зачекати

Треба друзів. Ще завчасу.

Хто прийде із твого класу?

Хто запрошений на свято?

Маєш друзів ти багато?

- Не просив я сам нікого,

Бо  мені це нідочого.

Коля зараз краще пише,

А Петро - стрибає вище.

Ваня краще всіх рахує;

Оля ноти краще чує.

Краще, краще, краще, краще!

Кращих друзів мені нащо?

І в кімнаті стало тихо.

- Заздрість, сину, то є лихо.

А без праці і поваги

Ти програєш добрі  змаги.

Хай же серденько не мліє,

А любити хай зуміє

І навчиться хай радіти,

Що хороші поруч діти,

Радість людям дарувати

Й зла у серці не тримати.

Мудрість ти проси у Бога,

Стань на праведну дорогу!

Бог дає усім, хто просить

І на крилах Своїх  носить.

ВСЕ ДАЄ НАМ ДЛЯ ЖИТТЯ.

Сонце! Сонечко зійшло!

І всім радість принесло!

А наш півник заспівав –

Весь пташиний рід підняв.

- Люба донечко, вставай,

Свої очки відкривай.

Доню, ти не забувай:

Перше Господа вітай,

Бо в Ісусі лиш життя –

То від Бога відкриття.

Силу Він дає тобі.

Твій тягар – бере Собі,

Щоб щасливою була

І, як квіточка, цвіла.

Все дає Він для життя,

Ще й щасливе майбуття.

БУДЕМ БОГА ВЕЛИЧАТИ.

Геть, всі змії і гадюки!

Не візьмемо вже вас в руки

І не будемо ліпити,

Малювати, ані шити –

Символ вражого насіння!

Нам Ісус приніс спасіння!

Будем Бога величати

І Його лише вінчати!

СЛАВА ІСУСУ ХРИСТУ.

Ми візьмемося у боки.

Скік вперед, назад два скоки.

У долоні поплещімо,

Ім’я Господа хвалімо!

А тепер всі покружляймо,

Славу Господу віддаймо!

Скік вперед, назад два скоки

І з притопом у два боки.

Всі разом: Честь, хвала Ісусу! Слава!

І навік Йому держава!

Алілуя! Амінь!

ВСЕ НА СВІТІ МАЄ МІСЦЕ.

Наша Алла рано встала

І всього вона шукала.

Вчора все пороскидала.

Де, що є, вона не знала.

Боса в неї одна ніжка.

Заглядала і під ліжко:

« Де шкарпетка з черевиком?» -

Запитала вона з криком.

Але Мурка міцно спала,

Бо всю нічку полювала.

Тож не будьте ви ліниві

І,на сором, дратівливі.

Все на світі місце має.

Хай це кожен добре знає

І хай гнівом не палає,

А на місце все складає.

Бо безладдя Бог не любить.

Він вже йде! Труба вже трубить!

ОБМИНАЙТЕ ВРАЖІ ЗУБИ.

Засмутилась хитра лиска,

Утекла від неї мишка

-Я хотіла лиш погратись

І не думала знущатись.

З нірки мишка обізвалась:

- Ти не гралась, а кусалась.

Слава Богу, що сховалась,

В гострі зуби не попалась!

Будьте пильні, дітки любі,

Обминайте вражі зуби!

ЗАЄЦЬ І ТІНЬ.

Заєць тінь побачив вовчу.

«Тобі, враже, я не змовчу!

Ось, як тупну я ногою, –

Слід загине за тобою!»

Заєць лиш не знав одного:

Вовк стояв позаду нього.

Мої дітки, не гордіться.

Мудрий – Господа боїться!

ЗАВЖДИ БУДЕ ВИРУЧАТИ.

Зло стоїть завжди на чатах.

Ви навчіться пізнавати

І з ним дружбу не водити,

Навіть поруч не сидіти!

Щоб його розпізнавати,

Слово Боже треба знати,

В своє серденько складати.

Завжди буде виручати!

ВІН НА ХМАРІ ПРИЙДЕ СКОРО.

Наш Господь воскрес! Царює

І за нами Він сумує.

Він на хмарі прийде скоро:

Може завтра чи в вівторок,

Чи за тиждень, чи за місяць.

Не зівай, а ти навчися

В Слові Божому ходити,

Своє серце підкорити!

Вперті, хитрі і лукаві

Ні, не сядуть в Божій Славі!

СЛАВУ ГОСПОДУ ВІДДАЙТЕ!

- Тю, тю, тю, моя любенька,

Їсти  йди вже, дорогенька!

Біжить курочка рябенька

Із гостинцями для Генька

І для Олі, для Марусі,

Для Володі, для Петруся.

Дар від Господа принесла:

Ті  яєчка, що нанесла.

- Їжте, дітки, підростайте,

Славу Господу віддайте!

КОТЯЧІ МРІЇ.

-          Наш Господь сказав любитись,

Всім із друзями ділитись.

Ти мій друг, коточку любий, -

Каже Надя і голубить, -

До тарілки сунься ближче.

Будеш ти не кіт – котище!

Шепче котик в вушко Наді:

- Хочу мишку в шоколаді.

СОБАЧИЙ ТРУД.

- Що ти, Бровчику, дрімаєш

І зі мною вже не граєш?-

- Цілу нічку я трудився

І, як бачиш, заморився.

Шубка мокра, лапки в глині,

Я гасав по всій долині!

- Ну, а як же ти трудився?

- Я з дружками веселився!

Не бреши!  Ти чув в народі?

Бо вилазить при нагоді.

Бог нам каже не брехати

А ні мамі, ані тату,

Ні бабусі, ні дідусю

І нікому! Чув, Петрусю?

НЕНАЖЕРА.

Павлик хапнув всі цукерки,

Не залишив для Валерки.

Надувається, бокує

І вини зовсім не чує.

То, Павлусю, фе, не гарно!

Надуваєшся ти марно.

Треба з братом помиритись

І завжди усім ділитись.

Бог усім дає нам з неба,

Що ми хочемо, що треба!

СПАТИ.

-Я не хочу йти до хати,

Бо я хочу ще гуляти!

- Бачиш, наші он курчата

Всі давно пішли вже спати.

- А навіщо мені спати?

- Щоб міцніти, підростати.

Бог дає здоров’я й сили,

Щоби дітки всі раділи.

ВЧИТЕЛЬКА.

Моя киця люба, мила,

Ти сметанку мою з’їла?

Знаю, знаю, тебе бачу.

Вилізай. Цей раз пробачу.

Ти будь чемна, добродійка,

Щоб не звалася злодійка,

Бо Господь наш усе знає!

Та не бійся, Він прощає

Всім, хто зло своє лишає

І назад не повертає!

Я НЕ БОЮСЯ.

- Ти, Оленко, ще маленька,

Не ходи у двір саменька,

Бо там гуси і індики

І дзьоби у них великі.

Пощипають, покусають

І ще дуже налякають.

- Дорога моя бабусю,

Я з Ісусом, Не боюся!

ТИ НЕПРАВДІ НЕ БУДЬ РАБ.

Іде дощик: кап, кап, кап.

Ти неправді не будь раб!

Лише з правдою дружи!

Хто в біді, - допоможи.

Бачить  все  Ісус Господь –

З чистим серцем ти приходь.

Богу серденько віддай –

Буде в серці в тебе рай!

БОГ СТВОРИВ МЕНЕ ПРЕКРАСНО.

Бог  створив мене прекрасно.

Я сміюсь, як сонце ясне,

Прудкі ніжки веселенько

Витанцьовують дрібненько.

Кожна кліточка співає,

Славить Господа, вітає.

Він для нас розсипав квіти,

Щоб раділи всюди діти,

Щоб росли і розквітали,

Всі щоб Господа пізнали.

ЛАСТІВ’ЯТА.

Пташенятка у гніздечку

Всі рядочком посідали.

Мама близько, недалечко –

Їжі всі вони чекали.

Жовті ротики відкрили

І пронизливо пищали,

Мамі  дружно  говорили,

Щоби їх вже годували.

Мама клала в кожний ротик

Те, що щойно наловила.

Ненаситний їх животик:

Ще і ще, і ще просили.

Скоро вбралися у пір'я.

Он, сидять уже на дроті.

Не вміщаються всі разом

У гніздечку із болота.

І ви, дітки, їжте гарно

Все, що Бог вам посилає.

І не гайте часу марно –

Вас Господь давно чекає!

ЩОБ НЕ МАВ ТИ В СЕРЦІ МУКИ.

Склав хитренько Петрик губи:

- Ой, матусю, мене любиш?-

- Що там скоїлося знову,

Що ведеш таку розмову?-

- У Юрка нова машина.

Я ж ріднесенька дитина,

Ще таку я хочу мати.-

- Та ж не маєм де складати.-

- У веранду повиношу.

Ну  купи, я дуже прошу.

Мамо, я не вередливий,

Хочу бути лиш щасливий.

-          Щастя, сину, в Слові Отчім,

А не те, що бачать очі.

Заздрість  є погана штука:

В серці буде завжди мука.

Отже, дітки, добре знайте:

Зло здалеку обминайте,

Благочестя ви шукайте,

На чуже не зазіхайте.

Хто ходитиме по плоті,

Буде в вогнянім болоті.

Тож швиденько ти покайся

І до Бога признавайся!

МАНДРІВНИК.

Якось зайчику одному

Захотілось вийти з дому.

Сам пішов. Куди? Не знає.

Цілий день отак гуляє.

Все нове і так красиво –

Чудеса! Ну, справжнє диво.

День пройшов, мов та хвилина.

Враз  злякалася дитина.

Мама ходить і гукає,

Зайченя своє шукає.

Плаче зайчик під кущами:

«Я боюся, хочу мами!»

Хто з вас, діти, так вчиняє

І, без тата, сам гуляє?

Не ходи ти сам нікуди!

І біди тоді не буде!

ШЕВКИНЯ.

Я, як мама, - усе вмію!

Фартушок собі пошию.

Почала щось шити Шура:

Шмат тканини відітнула,

Все старанно виміряла,

Підрізала, підшивала.

І яка у нього доля?

Одягнула лялька Поля.

ХИТРИЙ ЛИС.

Лис одягся в кожушок,

Взяв з собою ще й мішок.

Буду там собі гуляти,

Придивлюся я до хати:

Де курник у них стоїть,

Де собака, а чи спить,

Чи напасний, чи лінивий –

Буде видно, хто щасливий!

- Добрий вечір, друже, брате,-

Він собаку став вітати.

Той від  дива – остовпів.

Через хвильку, відповів:

- Добрий вечір вам, шановний!

Ваш мішок – не буде повний!

Ваші хитрощі я знаю.

Ось вам шубу полатаю!

Гаркнув так, що серце впало –

Лис  утік, як не бувало!

Мчав додому,  мов ракета,

Загубив свого жакета.

Сів і тяжко зажурився –

Без хвоста ж бо він лишився.

Любі дітки, пам’ятайте:

Обманути - не бажайте!

Бог вас любить – ви любіть,

Зла нікому  не робіть!

ЛЮБИ БАТЬКІВЩИНУ.

Ти люби, мій сину,

Рідну Батьківщину:

Гори  і рівнини,

Море і низини,

Поле з пшеницями,

Льоном, буряками

І ліси зелені.

Чисту воду в жменях

Вчися зберігати,

Щоби внукам дати.

Мову солов’їну,

Бережи, дитино,

Й рідну Україну -

Нашу Батьківщину.

.

ОЛЕНКА МАЛЕНЬКА.

То чий голосочок

Дзвенить, як дзвіночок?

Оленка маленька

Цікава, гарненька

Подвір’ям ходила,

Дзвіночок носила

Дзвінко дзвонила

Тай всіх побудила.

ГОРОБЦЕВА НАУКА.

Горобець вихвалявся,     Що десь- там навчався –

За столом як сидіти

І їсти, і пити,

Як виделку тримати,

Як ножем розрізати,

Кусочками їсти,

Як з панями сісти.

Горобці – не зважали,

Пшеничку здзьобали,

Дзьоби повтирали,

Крильми помахали.

ДЖЕРЕЛЬЦЕ.

Бог око дав – дивися,

І вухо дав – почуй.

Ти трошки нахилися –

Нап’єшся досхочу.

Там, онде, під вербою,

Дзюркоче джерельце,

Говорить мов з тобою:

- Обмий своє лице.

І джміль там над квітками

Все джу та джу, та джу!

Водицю п’ю руками,

Милуюся сиджу.

Там далі вже струмочок

Побіг із джерельця

Болітцями в гайочок –

І так аж до Дінця.

ЗАЄЦЬ І ТІНЬ.                                                                                          

НЕ ЛОВІТЬ ДЖМЕЛІВ.

Джу та джу в веселім хорі

Лине скрізь в квітчастім морі.

Джордж хотів джмеля піймати –

Буде довго пам’ятати!

І ви, дітки любі, милі,

Не ловіть джмелів – кусливі!

ПАМ’ЯТКА!

Боже небо і земля,

Птахи, звірі й комашня.

Бог на небі й звідтіля

Все дає, щоб ця рідня

Радість мала, мир завжди,

Щоб не трапилось біди.

А ви, дітки, пам’ятайте –

Лиха їм не причиняйте.

ЩО НАЙСОЛОДШЕ?

Ти мед бджолиний куштував?

А що солодше є у світі?

То – Бог, найперше, щоб ти знав,

І Батьківщина, любі діти!

ЩО РОБИТИ?

Мурчик сів і вже чекає.

- Що так довго він дрімає!

Я давно уже проснувся,

Разів десять облизнувся,

Із  стола хвостом змітаю.

Стільки часу їх чекаю!

На столі сидить, нервує,

Що ніхто і в вус не дує.

Кожен, дітки, мусить знати:

Де й коли перебувати,

На столі – не місце сісти!

За столом – сидіти й їсти,

Чи читати чи писати,

Або щось виготовляти.

Ви навчіться так робити,

Щоб ніхто не міг ганьбити.

Знайте: Бог все бачить з неба.

Не робіть ви, як не треба!

МУДРА СОВА.

- Сово, сово, ти готова?

Вчора в нас була домова.

В мене нині іменини -

Повно всього для гостини.

- Знаю, лиско, що ти хитра.

Зуби в тебе, наче бритва,

Не дарма я звусь совою.

Не обідаю з тобою!

Діти, гріх говорить мило,

Потім – коле, наче шило!

Утікайте і не вірте !

Божим Словом перевірте!

                ІСУС. 

 О,Ісус, коханий, любий,              

Знаю, дуже мене любиш!               

Квіти в лузі я збираю,

У віночок їх вплітаю.

Сині, білі і червоні –                          

Їх цілую на долоні.                                         

Ти, Господь, для мене садиш,

Вітерцем голівку гладиш.

!          

БУДУ Я ТОБІ СПІВАТИ!                               

Наша Насточка радіє:  

Сонце лагідно їй гріє,

Небо гарне, синє, чисте,                

На траві роси намисто;

Соловейко не змовкає –   

Славу Господу співає. 

Буду й я Тобі співати,                                   

Ім’я Боже величати!